СІМ ГРАНЕЙ ВЕЛИКОГО СТЕПУ

Простір - міра всіх речей, час - міра всіх подій. Коли змикаються горизонти простору і часу, починається національна історія. І це не просто красивий афоризм.

Справді, якщо замислитися про історію німецького, італійського або індійського народів, то цілком справедливо виникає питання про співвідношення території і великих досягнень цих народів у ході тисячолітньої історії. Звичайно, Древній Рим і сучасна Італія - це не одне і те ж, але італійці заслужено пишаються своїм корінням. Стародавні готи і сучасні німці також не є одним і тим же народом, але всі вони - частина величезної історичної спадщини Німеччини. Стародавня Індія з її багатою поліетнічною культурою і сучасний індійський народ закономірно розглядаються як одна унікальна цивілізація, що продовжує свій розвиток у безперервному потоці історії.

І це правильний підхід, що дозволяє зрозуміти свої витоки, та й всю національну історію в усій глибині і складності.

Історія Казахстану також повинна бути зрозуміла з висоти сучасної науки, а не по її окремим фрагментам. І для цього є переконливі аргументи.

По-перше, більшість протодержавних об'єднань, про внесок яких піде нижче мова, утворилися на території Казахстану, ставши одним з елементів етногенезу казахської нації.

По-друге, ті видатні культурні досягнення, про які піде мова, не були привнесені в степ, а в більшості випадків народилися саме на нашій землі і лише потім поширилися на Захід і Схід, Північ і Південь.

По-третє, історичні знахідки останніх десятиліть чітко підтверджують нерозривний зв'язок наших предків з найпередовішими технологічними новаціями свого часу і дозволяють по-новому поглянути на місце Великого степу в глобальній історії.

Нарешті, назви деяких казахських племен і родів на багато сотень років старше етноніма «қазақ», що, безперечно, свідчить про зовсім інший горизонт національної історії, ніж передбачалося раніше.

Європоцентристська точка зору не дозволяла побачити того реального факту, що саки, гуни, прототюркські етнічні групи були частиною етногенезу нашої нації.

До того ж принципово важливо відзначити, що мова йде про історію Казахстану, яка є спільною для багатьох етносів, які проживають на нашій території тривалий час. Це наша спільна історія, внесок в яку здійснили багато видатних діячів різної етнічної приналежності.

Сьогодні нам необхідний позитивний погляд на власну історію. Однак він не може обмежуватися тільки одним вибірним і кон'юнктурним висвітленням тієї чи іншої історичної події. Чорне - нерозлучний супутник білого. Разом вони утворюють неповторну кольорову гаму життя як окремої людини, так і цілих народів. У нашій історії було чимало драматичних моментів і трагедій, смертоносних воєн і конфліктів, соціально небезпечних експериментів і політичних катаклізмів. Ми не маємо права забувати про них. Необхідно усвідомити і прийняти свою історію у всій її багатогранності і багатовимірності.

Питання не в тому, щоб показати свою велич за рахунок приниження ролі інших народів. Головне, спокійно і об'єктивно зрозуміти нашу роль у глобальній історії, спираючись на суворі наукові факти.

Отже, сім граней Великого степу.

* * *

I. Простір і час національної історії

Наша земля, без перебільшення, стала місцем, звідки походять багато предметів матеріальної культури. Багато що з того, без чого просто немислиме життя сучасного суспільства - було свого часу винайдено в наших краях. У своєму розвитку насельники степів відкрили світу безліч технічних нововведень, стали родоначальниками винаходів, які до сих пір використовуються в усіх частинах світу. Літописи зберігають чимало відомих фактів, коли предки казахів не раз кардинально змінювали хід політичної та економічної історії на великих просторах Євразії.

1. Вершницька культура

Всім відомо, що Великий степ подарувала світові конярство і вершницьку культуру.

Вперше одомашнення коня людиною сталося на території сучасного Казахстану, про що свідчать розкопки поселення «Ботай» на півночі країни.

Одомашнення коня дало нашим предкам немислиму на той період перевагу, а в планетарному масштабі зробило найбільшу революцію в господарстві і військовій справі.

Разом з тим одомашнення коня поклало початок культурі вершників. Вершник на коні, озброєний луком, списом або шаблею, став своєрідним символом епохи, коли на авансцену історії виходять могутні імперії, створені кочовими народами.

Зображення кінного прапороносця - найбільш впізнавана емблема героїчної епохи і особливий «культурний код» кочового світу, формування якого пов'язане із зародженням вершництва.

Потужність автомобільних двигунів до цих пір вимірюють у кінських силах. І ця давня традиція - символічна данина тій найбільшій епохи, коли на планеті панував вершник.

Ми не повинні забувати про те, що аж до XIX століття людство користувалось плодами цієї великої технологічної революції, яка прийшла в світ з давньої казахської землі.

У давню епоху Степової цивілізації йдуть витоки базових компонентів сучасного одягу. Вершницька культура породила і оптимальне облачення для вершника-воїна. Прагнучи до зручності і практичності під час верхової їзди, наші предки вперше розділили одіяння на верхню і нижню частини. Так вони винайшли перші прообрази штанів.

Це дало вершникам свободу дій при верховій їзді і веденні бою верхи. Степовики шили штани зі шкіри, повсті, пеньки, вовни і льону. За минулі тисячі років цей вид одягу принципово не змінився. Стародавні штани, знайдені при розкопках, мають таку ж форму, як і сучасні.

Також відомо, що сьогодні всі різновиди чобіт є «наступниками» м'якому взутті з халявою і каблуком, які кочівники використовували для верхової їзди.

Прагнучи поліпшити управління конем під час їзди, степовики винайшли високе сідло і стремена. Нововведення дозволили вершнику впевнено сидіти на коні і навіть при швидкому русі ефективніше використовувати свою зброю - лук, спис, шаблю.

Наші предки довели до досконалості стрільбу з лука на скаку - це змінило і конструкцію зброї: вона стала композитно-складена, більш зручна і убивча, а стріли отримали оперення і металевий наконечник, що пробиває обладунки.

Іншим технологічним нововведенням, привнесеним тюркськими племенами, які жили на території Казахстану, став винахід шаблі, відмінною рисою якої став прямий або вигнутий клинок з відхиленим в сторону леза держаком. Дана зброя стала найбільш важливою і поширеною в арсеналі наступального озброєння.

Наші предки першими створили з пластин захисну броню для коня і вершника. Це призвело до появи важкоозброєної кінноти - найважливішої військової новації євразійських кочівників. Її еволюція в період з I тис. до н. е. - до I с. н. е. вплинула на створення особливого роду військ - важкої кавалерії, яка забезпечила на довгий час небувалу військову перевагу степовикам аж до винаходу і масового застосування вогнепальної зброї.

2. Стародавня металургія Великого степу

Винахід способів отримання металів відкрив нову історичну епоху і назавжди змінив хід розвитку людства. Казахська земля, багата різноманітними металевими рудами, також стала одним з перших центрів появи металургії. Ще в давні часи на землях Центрального, Північного та Східного Казахстану виникли осередки гірничорудного виробництва і виплавки бронзи, міді, свинцю, заліза, срібла і золота, виготовлення листового заліза.

Наші предки постійно розвивали виробництво нових, більш міцних металів, що відкривало їм можливості для прискореного технологічного прогресу. Про це говорять знайдені при розкопках печі для виплавки металу, прикраси, предмети побуту та зброя ранніх епох. Це свідчить про високий технологічний розвиток степових цивілізацій, що існували на нашій землі в далекій давнині.

3. Звірячий стиль

Наші предки жили в повній гармонії з навколишнім світом і вважали себе невіддільною частиною природи. Цей ключовий принцип буття сформував світогляд і цінності народів Великого степу. Стародавні жителі Казахстану володіли високорозвиненою культурою - мали свою писемність і міфологію.

Найбільш яскравим елементом їхньої спадщини, відображенням художньої своєрідності і багатства духовного змісту є «мистецтво звіриного стилю». Використання образів тварин у побуті було символом взаємозв'язку людини і природи, вказувало на духовні орієнтири степовиків.

Вони віддавали перевагу зображенню хижаків, в основному сімейства котячих. Напевно, зовсім не випадково одним із символів суверенного Казахстану став сніговий барс - рідкісний і благородний представник місцевої фауни.

При цьому звіриний стиль відображає і високі виробничі навички наших предків - добре відомі художнє різьблення, техніка роботи з металами: плавки і лиття міді і бронзи, методи складного виготовлення листового золота.

У цілому феномен «звіриного стилю» є однією з найвищих вершин у світовому мистецтві.

4. Золота людина

Сенсаційним для світової науки відкриттям, що дозволило по-новому поглянути на наші витоки, стала знайдена в Казахстані у 1969 році в Іссику «Золота людина», іменована в колах вчених-мистецтвознавців «казахстанським Тутанхамоном».

Воїн повідав нам багато про що. Наші предки створювали мистецькі витвори високого рівня, що до сих пір вражають уяву. Майстерне золоте обличчя воїна вказує на впевнене володіння древніми майстрами технікою обробки золота. Воно також відкрило багату міфологію, що відображає силу і естетику Степової цивілізації.

Так степовики звеличували особистість вождя, зводили його в ранг сонцеподібного божества. Розкішне оздоблення поховання познайомило і з інтелектуальними традиціями предків. На одній з срібних чаш, знайдених біля воїна, були виявлені надряпані знаки - сліди найдавнішої писемності, будь-коли знайденої в Центральній Азії.

5. Колиска тюркського світу

Велике значення для історії казахів та інших народів Євразії має Алтай. З давніх-давен ці величні гори не просто прикрашали землі Казахстану, але і були колискою тюрків. Саме тут в середині I тис. н. е. зародився тюркський світ і настала нова віха в житті Великого степу.

Історія і географія сформували особливу модель наступності тюркських держав, великих степових імперій. Протягом багатьох століть вони послідовно змінювали один одного, залишивши свій значний слід в економічному, політичному і культурному ландшафті середньовічного Казахстану.

Освоївши простір у широких географічних межах, тюрки зуміли створити симбіоз кочової і осілої цивілізацій, що призвело до розквіту середньовічних міст, які стали центрами мистецтва, науки і світової торгівлі. Наприклад, середньовічний Отирар дав людству одного з найвидатніших умів світової цивілізації Абу Насра аль-Фарабі, в Туркестані жив і творив один з великих духовних лідерів тюркських народів Кожа Ахмет Яссауі.

6. Великий шовковий шлях

Унікальне географічне розташування Казахстану - в самому центрі Євразійського материка - з найдавніших часів сприяло виникненню транзитних «коридорів» між різними країнами і цивілізаціями. Починаючи з рубежу нашої ери, ці сухопутні маршрути трансформувалися в систему Великого шовкового шляху - трансконтинентальну мережу торгових і культурних зв'язків між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем Великої Євразії.

Він став стійкою платформою для становлення і розвитку глобального взаємообміну товарами і інтелектуальної співпраці між народами.

Ключовими посередниками найважливішої торгової магістралі давнини і середньовіччя, що забезпечували бездоганну організацію та безпеку транспортних артерій, стали насельники Великого степу. Степовий пояс поєднав китайську, індійську, перську, середземноморську, близькосхідну і слов'янську цивілізації.

З моменту свого виникнення карта Великого шовкового шляху в більшій мірі розташовувалася в межах тюркських імперій. Саме за часів панування тюрків у Центральній Євразії Великий шовковий шлях досяг найвищого розквіту і сприяв економічному процвітанню та культурному піднесенню в міжнародному масштабі.

7. Казахстан - батьківщина яблук і тюльпанів

Науково доведено, що передгір'я Алатау є «історичною батьківщиною» яблук і тюльпанів. Саме звідси ці скромні, але значущі для всього світу рослини поступово розселилися по всіх країнах. І зараз Казахстан є хранителем прародительки всіх яблунь Землі - яблуні Сіверса. Саме вона подарувала світові один з найбільш поширених фруктів сучасності. Яблука, які ми знаємо, це генетичні різновиди плодів нашого виду яблуні. За давніми маршрутами Шовкового шляху від передгір'їв Заілійського Алатау на території Казахстану він потрапив у Середземномор'я і потім поширився по всьому світу. І як символ цієї довгої історії популярного плода, одне з найкрасивіших міст на півдні нашої країни носить назву «Алмати».

Власне, тут у нас, у Чу-Ілійських горах, до сих пір можна зустріти в первісному вигляді перлини казахстанської флори - тюльпани Регеля. Ці прекрасні рослини з'явилися на нашій землі в смузі пустель і передгір'їв Тянь-Шаню. З казахської землі ці скромні, але незвичайні квіти поступово розселилися по всьому світу, підкоривши своєю красою серця багатьох народів.

Сьогодні у світі існує більше 3 тисяч сортів культурних тюльпанів, і більша їх частина - «нащадки» наших місцевих квітів. У Казахстані налічується 35 видів тюльпанів.

* * *

II. Модернізація історичної свідомості

Всі ці питання вимагають серйозного осмислення. Вони стосуються фундаментальних основ нашого світогляду, минулого, теперішнього і майбутнього народу.

Вважаю, що нам можна буде почати цю роботу з декількох великих проектів.

1. Архів-2025

За роки Незалежності проведена велика робота по вивченню минулого нашого народу - успішно реалізована програма «Мәдені мұра», яка дозволила відновити забуті фрагменти історичної хроніки. Однак багато документальних свідчень про життя предків і їх унікальної цивілізації досі не введені в науковий обіг і чекають своєї години в численних архівах по всьому світу.

Тому я вважаю, що нам необхідно створити семирічну програму «Архів-2025», до якої увійшли б серйозні фундаментальні дослідження всіх вітчизняних і зарубіжних архівів, починаючи з античності і закінчуючи сучасністю.

У рамках його реалізації потрібно сфокусувати пошуково-дослідницьку роботу спеціальних груп істориків, архівістів, культурологів на системній і довгостроковій взаємодії з вітчизняними і найбільшими зарубіжними архівами.

Ця важлива в усіх відношеннях діяльність не повинна перетворитися в «академічний туризм» за державний рахунок. Необхідно не тільки ретельно збирати архівні дані, а й активно конвертувати їх у цифровий формат, роблячи доступними для всіх зацікавлених експертів і широкої громадськості.

Виховання почуття гордості за свою історію, виховання патріотизму повинні починатися зі шкільної лави. Тому важливо створити історико-археологічний рух при школах і краєзнавчих музеях у всіх регіонах країни. Прилучення до національної історії формує почуття єдності своїх витоків у всіх казахстанців.

2. Великі імена Великого степу

Відомо, що історичний процес у масовій свідомості носить переважно персоніфікований характер. Багато народів заслужено пишаються іменами великих предків, які стали своєрідними послами своїх країн.

Наприклад, такі всесвітньо відомі особистості давно минулих епох, як Тутанхамон, Конфуцій, Олександр Македонський, Шекспір, Гете, Пушкін і Джордж Вашингтон, є сьогодні безцінним символічним капіталом для «своїх держав», сприяючи їх ефективному просуванню на міжнародній арені.

Великий степ також породив цілу плеяду видатних діячів. Серед них такі масштабні фігури, як аль-Фарабі і Яссауі, Кюль-Тегін і Бейбарс, Тауке і Абилай, Кенесари і Абай і багато інших.

Тому нам слід, по-перше, створити навчально-освітній Парк-енциклопедію «Великі імена Великого степу», в якому під відкритим небом будуть представлені скульптурні пам'ятники на честь наших знаменитих історичних діячів і їх досягнень.

По-друге, шляхом організації цільового державного замовлення необхідно ініціювати формування актуальної галереї образів великих мислителів, поетів і правителів минулого в сучасній літературі, музиці, театрі та образотворчому мистецтві.

Крім класичних форматів тут також важливо задіяти і креативний потенціал альтернативного молодіжного мистецтва. До цієї роботи можна залучати не тільки вітчизняних, а й зарубіжних майстрів і творчі колективи.

По-третє, необхідно систематизувати і активізувати діяльність зі створення і розповсюдження науково-популярної серії «Видатні особистості Великого степу» - «Ұли Дала тұлғалари», охопивши широкий історичний горизонт.

У цьому напрямку можна створити міжнародні багатопрофільні колективи, в яких поряд з казахстанськими вченими будуть задіяні й іноземні фахівці. У результаті про життя і діяльності наших героїв будуть знати як у нашій країні, так і за кордоном.

3. Генезис тюркського світу

Казахстан, прабатьківщина тюрків - священний «Қара шаңирақ». Звідси, з наших степів, йшли в різні кінці світу тюркські племена і народи, які внесли значний вклад в історичні процеси в інших країнах і регіонах.

Нам необхідно запустити проект «Тюркська цивілізація: від витоків до сучасності», в рамках якого можна організувати Всесвітній конгрес тюркологів в Астані у 2019 році і Дні культури тюркських етносів, де в експозиціях музеїв різних країн будуть представлені давньотюркські артефакти. Також важливо створити єдину онлайн-бібліотеку загальнотюркських творів за прикладом Вікіпедії, в якості модератора якої може виступити Казахстан.

Крім того, в рамках просування Туркестану в якості нового обласного центру, необхідно системне посилення його позиціонування на міжнародній арені.

Давня столиця Казахстану є не тільки духовним центром нашого народу, а й сакральним місцем для всього тюркського світу.

4. Музей стародавнього мистецтва і технологій Великого степу

У нас є всі можливості створити Музей стародавнього мистецтва і технологій Великого степу «Ұли дала». У ньому можна зібрати зразки високого мистецтва і технологій, у тому числі вироби, виконані в звіриному стилі, оздоблення «Золотої людини», предмети, що відображають процес приручення коня, розвитку металургії, виготовлення озброєння, спорядження та інші артефакти. Розгорнути в ньому експозиції цінних археологічних знахідок і археологічних комплексів, знайдених на території Казахстану, які відображають процес розвитку різних галузей господарства на території нашої країни в ті чи інші історичні епохи.

А також створити Загальнонаціональний клуб історичних реконструкцій «Великі цивілізації Великого степу» і проводити на його основі фестивалі в Астані та регіонах Казахстану за тематиками: стародавні саки, гуни, епоха великих тюркських каганів та ін. Робота по даним тематикам може здійснюватися одночасно, збираючи любителів по інтересам.

Цікавий буде туристичний проект по частковому відновленню стародавнього міста Отирар з відтворенням об'єктів міського середовища - будинків, вулиць, громадських місць, водопроводу, міської стіни і так далі.

При цьому необхідно зробити упор на популяризацію знань і розвиток туризму на цій основі.

5. Тисяча років степового фольклору і музики

У рамках цього проекту нам необхідно створити «Антологію степового фольклору». У ній будуть зібрані кращі зразки усної народної творчості спадкоємців Великої степу за минуле тисячоліття - казки, легенди, билини, перекази, епоси.

Крім того, потрібно випустити збірку «Стародавні мотиви Великого степу» - колекцію значущих творів, створених для традиційних казахських музичних інструментів: кобиза, домбри, сибизги, сазсирна та інших.

Фольклор і мелодії Великого степу повинні знайти «нове дихання» в сучасному цифровому форматі. Для роботи над цими проектами важливо залучити вітчизняних і іноземних фахівців, здатних не тільки систематизувати, а й актуалізувати багату спадщину Степу.

Основні сюжети, персонажі і мотиви нашої культури не мають кордонів і повинні системно досліджуватися і просуватися на всьому просторі Центральної Євразії і у світі загалом.

Модернізація усних і музичних традицій повинна знайти формати, близькі і зрозумілі сучасній аудиторії.

Зокрема, стародавні слова і тексти можуть супроводжуватися ілюстраціями або втілюватися у формі яскравих відеоматеріалів. У свою чергу звуки і мелодії можуть народжуватися не тільки за допомогою автентичних інструментів, але і їх сучасних електронних версій.

Крім того, потрібно організувати серії науково-пошукових експедицій у різні регіони Казахстану та інших країн для пошуку спільних історичних основ фольклорної традиції.

6. Історія в кіно і на телебаченні

У сучасному світі велике місце в історичному самопізнанні народів займає кіномистецтво. У масовому сприйнятті яскраві кінообрази часом грають більш значущу роль, ніж документальні портрети в фундаментальних наукових монографіях.

Тому найближчим часом необхідно запустити у виробництво спеціальний цикл документально-постановочних фільмів, телевізійних серіалів і повнометражних художніх картин, що демонструють безперервність цивілізаційної історії Казахстану.

Робота над даними проектами повинна здійснюватися в рамках широкого міжнародного співробітництва із залученням кращих вітчизняних і зарубіжних сценаристів, режисерів, акторів, продюсерів та інших фахівців сучасної кіноіндустрії.

Крім того, потрібно максимально розширити жанрову складову нових історичних теле-, кінотворів, включивши, крім пригодницьких і мелодраматичних мотивів, популярні сьогодні в глядачів елементи фентезі і гостросюжетних блокбастерів.

З цією метою можна задіяти багатий міфологічний і фольклорний матеріал Великого степу.

Особливу увагу також слід приділити підростаючому поколінню, яке гостро потребує якісних дитячих фільмів і мультиплікаційних серіалів, здатних сформувати культ національних супергероїв.

Наші уславлені батири, мислителі і правителі гідні стати прикладом для наслідування не тільки в Казахстані, але і у всьому світі.

Висновок

Півтора роки тому мною була опублікована стаття «Погляд у майбутнє: модернізація суспільної свідомості», яка знайшла широкий відгук у суспільстві.

Розглядаю зазначені вище проекти як продовження програми «Рухані жаңғиру».

Нові компоненти загальнонаціональної програми «Рухані жаңғиру» дозволять актуалізувати багатовікову спадщину наших предків, зробивши її зрозумілою і затребуваною в умовах цифрової цивілізації.

Переконаний, в народу, який пам'ятає, цінує, пишається своєю історією, велике майбутнє. Гордість за минуле, прагматична оцінка сьогодення і позитивний погляд у майбутнє - ось запорука успіху нашої країни.

Created at : 23.11.2018, 10:35, Updated at : 23.11.2018, 10:35